Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оповідання — я, с. 1) Дія за знач. оповідати. 2) Словесне повідомлення про кого , що небудь; розповідь. 3) літ. Невеликий за обсягом прозовий художній твір; новела … Український тлумачний словник
оповідувати — див. оповідати … Український тлумачний словник
оповісти — див. оповідати … Український тлумачний словник
оповідач — і/дача/, ч. 1) Той, хто оповідає що небудь, розповідає про щось. || Той, хто вміє гарно, майстерно розповідати що небудь. || Письменник, який володіє мистецтвом викладу. || Артист або учасник художньої самодіяльності, що виступає перед глядачами… … Український тлумачний словник
розповідати — 1) = розповісти (передавати усно щось про кого / що н., передавати словами бачене, пережите тощо), оповідати, оповісти, розказувати, розказати, говорити, повідомляти, повідомити, повідати, повідувати, повідати, повісти, повістити, промовляти,… … Словник синонімів української мови
розповідати — а/ю, а/єш, недок., розпові/сти/, і/м, іси/, док., перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого , що небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. || Переказувати, передавати своїми словами що небудь прочитане або почуте. || … Український тлумачний словник
заповідати — відам, даш, Ол. 1. Оголошувати, оповіщати, об являти, заявляти. 2. Висловлювати свою передсмертну волю. 3. Передвіщати, віщувати. Слухам радийо, жебы чути, яку погоду заповідают на заран … Словник лемківскої говірки
переказувати — ую, уєш, недок., переказа/ти, ажу/, а/жеш, док., перех. 1) кому, до кого і без додатка. Передавати кому небудь, сповіщати когось на словах або в листі про доручення, прохання і т. ін. || Сповіщати одну або кількох, багатьох осіб, користуючись… … Український тлумачний словник
гудкати — аю, аєш, недок., зах. Оповідати, подейкувати … Український тлумачний словник
